Профілактика сказу

Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами  і  завжди закінчується – смертю.

Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Вірус сказу дуже чутливий до дії ультрафіолетових і прямих сонячних променів ,висушування, гине миттєво при звичайних режимах пастеризації, кип’ятінні, 45-70% спирту, мильного розчину, 5 % йод вбиває вірус на протязі 1 хвилини. В слині вірус зберігається 1 добу, в замороженому стані 75 днів, в гліцерині до 90 днів. Потрапивши до рани, він може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів, тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до ЦНС, де розмножується у нейронах. Після нагромадження в ЦНС починається відцентровий рух до слинових і очних залоз. Інкубаційний період від 7 днів до року і навіть більше.

Поширюють сказ у природі – лисиці, вовки, єнотовидні та бродячі собаки. Захворівши, дикі тварини перестають боятися людей, навіть удень можуть забігати у населені пункти, нападати на людей або тварин.

Сказ у собак. Хвора тварина стає пригніченою лежить, втрачає апетит, до води байдужий – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому –до 50 км. за день,  нападає на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине – на 6-8 день хвороби. Це класична картина. Але за будь якого випадку поведінка тварини змінюється, що має насторожити господаря.

Найчастіше сама собака стає причиною зараження людини, тому що живе в оточенні людей. Прищеплений собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження в нього не виникає агресивності, бажання кусати  не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.

Набагато частіше в Україні реєструється сказ котів. Останніми роками сказ котів є джерелом зараження кожної третьої людини хворої на сказ. У котів сказ має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агресивна, нападає, уникає господарів. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, краї їхні злипаються і важко піддаються обробці. Це характерне і для укусів лисиць.

У худоби – рев, сильне слиновиділення, статевий потяг, за паралітичної форми – тихий сказ.

Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу.

Становлять небезпеку укуси кажанів, за останні 20 років в Україні померло двоє дітей. Інкубаційний  період  у  хворої  на  сказ  людини  триває  від  7  днів  до  року, найчастіше  ж  він  сягає  77-90  днів.  Тривалість  залежить  від  місця  укусу,  локалізації  і  тяжкості,  виду  тварини  яка  вкусила.

Залежно  від  передбачувального  періоду  будується антирабічна  практика  (лікування). Луї  Пастер,  винахідник  протисказової  вакцини,  порівнював  розвиток  хвороби  з  рухом  пасажирського  поїзда.   Вакцина  ж  він  вважав, рухається  із  швидкістю  кур’єрського  поїзда.  Обігнавши  вірус,  вона  перешкодить  йому  дістатися  до  ЦНС і зробити свою чорну справу. Сучасні наукові дослідження  показують, що  вірус  по  нервових  закінченнях  рухається  до  ЦНС  3  міліметри  за   годину,а вакцина  в  2  рази  швидше.

Розрізняють  три  періоди  сказу  у  людини:

1. Передвісники – 1-7 днів (буває 2-4), парестезія (оніміння)  в  місці  укусу, збудливість,  порушення  психіки,  ГРЗ,  незрозумілий  стрес, туга, похмурі  думки,  температура  38–40  градусів.

2. Збудження – починається   несподівано   перший   напад   гідрофобії:  Хворий  різко  відкидає  кухоль  з  водою  (спазми  жувальних  і  дихальних  м’язів),  напади  задухи  стають  дедалі  частішими.  Якщо  спершу  вони  виникають  від  спроби  пити  воду,  то  згодом – від  самої  згадки  про  воду,  її  шум,  краплі  дощу.  Виникає  акрофобія –  подув  вітру,  голосний  звук,  яскраве  світло  посилюють  напад.  Наростає  збудження,  хворий  нагадує  п’яну  людину,  бігає, агресивний,  зрушує  з  місця  важкі  предмети.  Сухість  у  роті  змінюється слиновиділенням.

3. Якщо  людина  не  померла,  починається   стадія  паралічу, посилене   слиновиділення,  лежить   нерухомо,  галюцинує.  Може  почати  ковтати  і  пити – ознаки  швидкої  смерті.  Буває  атиповий  перебіг  сказу – без  ознак  збудження  і  неспокою.

Лікування – прогнози  за  гідрофобії  зовсім  несприятливі.  Для  лікування  сказу  випробувано  все,  що  відомо  сучасній  медицині.  Був  випадок  ( 1973 р.),  що  за  допомогою  інтенсивної  терапії,  вдалося  продовжити  клінічний  перебіг  хвороби  на  гідрофобію  дитини  2,5 роки  до  133  днів.  Лабораторні  дослідження  засвідчили,  що  за  2  місяці  від   початку  захворювання  відбулася  аутостерилізація  організму  від  вірусу.  З  позиції  знань  сучасної  медицини,  сьогодні  теоретично  хворого  вилікувати  можна  з  допомогою  антирабічних  препаратів,  якщо  не дати  йому  загинути,  підключивши  керовано  дихання  і  кровообіг.  Але  зважаючи  на  патогенез  сказу  в  людини  буде  зруйнована  нервова  система.

Отже,  треба  запобігти  розвитку  хвороби  призначивши  антирабічні  препарати.  Хворого  з  підозрою  на  сказ  слід  госпіталізувати.  Як  джерело  інфекції  він  цілком  безпечний.  Вірус  дуже  рідко  виділяється  із  слиною.

За  даними  ВОЗ  і  МЕБ,  сказ  входить  в  першу   п’ятірку  найбільш  небезпечних  зооантропонозів,  що  завдають  найбільших  соціальних  і  економічних  збитків.  На  сьогодні  сказ  зареєстровано  в  113  країнах  світу,  де  щорічно  до  15  млн.  людей  зазнають  різних  ушкоджень  і  одержують  направлення  на  лікування  за  підозрою в  інфікуванні  сказом,   і  лише  4,4  млн.  отримують  лікування.  За  відсутності  вчасного  лікування,  щорічно  на  планеті  від  цієї  хвороби  гине  до  5,5  млн.  людей  і  більше  1  млн.  тварин.  Прямі  збитки  від  сказу  складають  біля  4  млрд.  євро.  Україна  посідає  3  місце  в  Європі  з  поширення  сказу  серед  диких   та   домашніх  тварин  після  Російської  федерації  і  Білорусії.

В  Україні  епізоотія  сказу  триває  біля  60  років  і  спроби  її  обмежити  або  призупинити  мають  тимчасовий  успіх, а  тому  проблема  була  і  залишається  складною,  захворювання  має  тенденцію  до  подальшого  її  поширення.  Проведення  масової  парентеральної  імунізації  домашніх  тварин  і  недостатньої  пероральної  імунізації  диких  хижих  звірів  поки,  що  не  дає  бажаних  результатів.

Згідно  із  статистичними  даними  в  Україні  кожна  12  сім’я  в  місті, та 3 у  сільській  місцевості  мають  домашню  тварину  (собаку  або  кішку),  яка  проживає  поряд  з  людиною.  Через  скрутну  економічну  ситуацію  в державі, та  безвідповідальне  ставлення  власників  до  своїх  улюбленців,  частина  тварин  поповнює  ряди  безпритульних.  Регулювання  ж  кількості  є  багатогранною  проблемою,  тому  потребує  комплексного  підходу  із  залученням  різних  організацій  і  установ  для  її  вирішення.

Нині  контроль  за  кількістю  безпритульних  особин  набуває  першочергового  значення  з  огляду  забезпечення  захисту  населення  від  заразних  хвороб.

Що  таке  безпритульна  тварина? Згідно  Європейською  конвенцією  ними  вважаються  такі,  що  не мають  дому,або  знаходяться  за  його  межами  і  не  перебувають  під  посереднім  контролем  чи  наглядом  власника.

Основним  напрямком  регулювання  їхньої  популяції  є  відловлювання  з  вулиць  населених  пунктів.

Якщо  вони  мають  піддаватися  евтаназії,  то  це  потрібно  робити  відповідно  до принципів  Європейської  конвенції  за  допомогою  певних  засобів, які  не  завдають тварині  болю  й  страждань.

Зважаючи  на  те,  що  домашні  тварини  є  потенційними  перенощиками  45  видів  інфекційних  хвороб  спільних  для  людини  і  тварини,  щорічно  проводять  широку  програму  профілактичних  щеплень, в т.ч. й  проти  сказу.

Вакцинації  проти  сказу  потребують  собаки  і  коти  та  дикі  хижі  звірі  й  особливо  актуально  це  зараз  коли  випадки  захворювання  почастішали.

Новини служби

Контакти

Телефон: (04645) 2-16-92, телефакс 2-16-92

Адреса: вул. Льонозаводська, 3, м. Городня,Чернігівська область, 15100

E-mail: sesgorodni@cg.ukrtel.net